СПРАВЖНІЙ ЧОЛОВІК І БАТЬКО

0
133
img

Пізнього осіннього вечора Віталіна поверталася додому. Сьогодні дівчина дізналася, що вагітна. Але як сприйме цю звістку її хлопець, важко було спрогнозувати. Батькам Артема Віталіна не дуже подобалася, про одруження вони й чути не хотіли. І хоча парубок постійно казав, що кохає Віталіну до нестями, проте до сімейного життя був морально не готовий.

Повідомлення про вагітність дівчини дуже спантеличило Артема. Декілька хвилин він мовчав, обмірковуючи почуте, потім почав ходити туди-сюди, намагаючись знайти потрібні слова. Було видно, що ця звістка не дуже порадувала Артема. Він сказав, що поговорить з батьками, а потім повідомить про своє рішення.

Хлопець пішов. Дівчина залишилась сама. Сльози покотилися з її очей. Віталіні стало страшно, що вона може залишитися сама з дитиною на руках. Адже, окрім хворої матері, яка жила дуже далеко, у неї нікого не було.

Наступного дня Артем сказав, що батьки проти їхнього одруження, бо він нещодавно тільки влаштувався на роботу і заробляє недостатньо грошей, щоб утримувати сім’ю. Слухаючи це, Віталіна розуміла, що вона, швидше за все, буде матір’ю-одиначкою, проте ні на секунду не припускала того, що не буде народжувати дитину. «Хай там як, – думала дівчина, – але я стану матір’ю!»

Минав час. Артем періодично навідувався до майбутньої мами, іноді допомагав матеріально. Останні місяці перед пологами Артем все частіше почав приходити до Віталіни, декілька разів залишався на ніч. Віталіні здалося, що хлопець змінився. До того ж, вони навіть узаконили свої стосунки, і дівчина вірила, що він стане справжнім чоловіком.

Коли Віталіна народила доньку, Артем перші місяці намагався хоч якось допомагати по господарству, забавляв Оленку, та швидко йому це все набридло, і він почав усе рідше відвідувати їх. Казав, що готує дуже важливий проект, а в таких умовах йому важко зосередитися, тому буде краще, якщо він трохи поживе у батьків.

Це «трохи» затягнулося надовго. Віталіна телефонувала Артему і просила, щоб він повернувся. Та хлопця це тільки дратувало. Він звинуватив у всьому Віталіну. Мовляв, він не примушував її народжувати доньку, оскільки не збирався піклуватися про них, а тому не потрібно від нього щось вимагати. Потім Артем на півроку поїхав працювати за кордон, повідомивши про це Віталіні по телефону.

Як важко не було самотужки виховувати доньку, та вона не здавалася. Все чекала дзвінка від Артема, сподівалася, що він згадає про своїх дівчаток і захоче почути їхні голоси. Та, на жаль, не судилося.

Одного дня Віталіна занедужала, в неї піднялася температура. Вона задрімала. Оленка прокинулася і почала плакати. Донька гукала свою матусю, а та її не чула, тому що дуже міцно спала. Але дитячий плач почув сусід Євген. Оскільки вхідні двері були відчинені, він увійшов, узяв маля на руки і спробував заспокоїти. На мить дівчинка перестала плакати, та, розгледівши чужу людину, ще дужче почала кричати. Віталіна розплющила очі. В неї не вистачало сил щось пояснити Євгену, та він і сам все зрозумів. Хлопець викликав лікаря, а потім сам сходив до аптеки і купив усі необхідні медикаменти.

Час від часу Євген заходив до Віталіни й Оленки в гості, запрошував їх на прогулянку. Він усе частіше проводив з ними свій вільний час.

Незабаром повернувся Артем. Щастю Віталіни не було меж. Артем довго розповідав про свої враження, про те, як вдало він працював за кордоном, але навіть не поцікавився, як справи у його дівчат. Та на такі дрібниці Віталіна не звертала уваги. Їй хотілося вірити в краще, вона сподівалася, що в них налагодяться стосунки.

За декілька тижнів Артем втомився від ролі чоловіка і батька, перестав приходити. Телефонував, що залишиться у батьків, інколи до ранку затримувався на роботі. На вихідні він часто з друзями виїжджав на природу, а Віталіна з Оленкою залишалися удома самі.

Євген перестав приходити до них у гості. Він лише вітався при зустрічі та швидко йшов, уникаючи будь-якої розмови.

Через деякий час Артем знову зібрався їхати працювати за кордон. Цього разу обіцяв, що телефонуватиме і навіть висилатиме гроші, але так було лише перші два місяці. Потім дзвінки припинилися, гроші перестали надходити. Віталіна вже звикла до подібної поведінки чоловіка. Та сталося лихо: захворіла Оленка.

Разом з матір’ю дитину поклали в лікарню. Виникли проблеми зі шлунком. Терміново потрібна була операція. Нічого не залишалося Віталіні, як звернутися по допомогу до свекрів. Але вона не отримала від них підтримки: ні моральної, ні матеріальної. І знову сльози в очах Віталіни. Їй здавалося, що за ці два роки вона виплакала більше, ніж за все своє життя. Здавалося, що виходу з цієї ситуації вже немає, але на допомогу знову прийшов Євген. Він дав гроші на операцію Оленки та весь час був поряд. Операція пройшла вдало, і дівчинка одужала.

Віталіна була безмежно вдячна Євгенові за допомогу. Обіцяла, що поверне йому все до останньої копійки, та йому це не було потрібно. Він просто хотів бути разом з ними, оскільки кохання заполонило його серце і душу. Віталіна відповіла Євгену взаємністю. Це був той самий справжній чоловік і батько, якого вона так намагалася роздивитися в Артемові.

Коли ж повернувся Артем, Віталіна повідомила йому, що хоче розлучитися. Чоловік навіть не поцікавився причиною такого рішення.

Ігор Дідківський