Стрітення Господне

0
164

15 лютого (2 лютого за ст. ст.) — Стрітення Господнє, один із найдавніших дванадесятих празників, установлений на честь посвяти Ісуса Богові. Ще в III і IV ст.ст. про свято згадували в богословських працях, а урочисто його почали відзначати у Візантії за часів імператора Юстиніана (542 р.).

Із поваги до старозавітного Мойсеєвого закону Пречиста Діва з Йосифом Обручником принесли 40-денне Богонемовля до головного храму Єрусалима. Там їх зустрів сивий згорблений старий — св. прав. Симеон Богоприємець. Він, за благочестивим переказом, перекладав книги Старого Завіту грецькою і, коли прочитав: «Діва в утробі зачне і родить Сина», — то хотів замінити «діва» на «жінка». Втім, ангел провістив: «Ти на власні очі побачиш сповнення цього пророцтва». Тому Симеону судилося стати свідком цієї події, проживши понад 300 років. Побачивши маленького Ісуса, він, із Божої волі, зрозумів, що це — очікуваний Спаситель, узяв Маля на руки, подякував Господові і промовив: «Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром…». А наступного дня спочив. Місту про те, що зовсім поряд — Месія, сповістила 84-річна Анна, яка жила при храмі з часу смерті свого чоловіка й отримала за благочестя дар пророцтва.

Так Старий Завіт почав поступатися місцем Новому, а людство зустрілося з Богом. Слова Симеона: «Нині відпускаєш…» — звучать у пам’ять про цю євангельську подію наприкінці кожної православної вечірні.

На Стрітення, яким завершуються Різдвяні святкування, у церквах святять воду, а в українських — ще й свічки, які потім запалюють під час домашньої молитви. В давнину стрітенським свічкам не давали згоріти до кінця: за потреби їх «нарощували» воском. У деяких місцевостях, наприклад на Поліссі та Волині, вважалося богоугодним виготовити свічку власноруч.

Селяни цього дня не працюють по господарству, лише перетрушують зерно, щоб «розбудити» його, бо ж зима зустрічається з літом (звідси — народна назва свята «Зимобор» і звичай співати перші в році веснянки). На празник намагалися передбачити, яким буде врожай. Так, на Гуцульщині збереглася прикмета: «Якщо на Стрітення від морозу яйце трісне, погода буде помічницею». Господині печуть святкові млинці.

Пам’ять святих Симеона Богоприємця й Анни Пророчиці християни вшановують 16 лютого (3 лютого за ст. ст.). За народним звичаєм, в угодників просять молитов про здоров’я всіх новонароджених. Селяни також називали празник Починками або Лагодженням, тому що починали готуватися до роботи в полях і на городах.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here