Що вдалося і що ще потрібно зробити? Нещодавно виповнилося 100 днів з часу вступу на посаду Президента США Барака Обами. «The New York Times» в редакційній статті оглядає досягнення та невдачі нового президента за цей період.

Слово «кризи», а не дні, першим спадає на думку при згадці числа 100 і президентства Барака Обами.

Список провальних політичних кроків і нагальних загроз, який дістався у спадок від колишнього Президента Джорджа Буша, теж може легко складатися зі стількох ж пунктів. Впродовж перших 14 тижнів і двох днів Президент Обама взяв впевнений старт, реагуючи на найважливіші з них.

Він намагається відновити зруйновану репутацію своєї країни обіцянкою закрити в’язницю в Ґуантанамо Бей на Кубі, пропозицією провести переговори з Іраном і Сирією і, так, тим потисканням рук із хвалькуватим президентом Венесуели Уґо Чавесом.

Пан Обама не дозволив рецесії масштабу, який трапляється раз на чотири покоління, – чи політичним звинуваченням у тому, що він виходить за межі повноважень, – змусити відмовитися його від честолюбних задумів. Він правильно вважає, що надійного відновлення економіки не буде, поки країна не реформує систему охорони здоров’я і не візьметься за нинішні очевидні загрози глобальної зміни клімату.

Уряд відстоює репродуктивні права жінок. Він відновлює регуляторні норми для забезпечення чистоти води і безпечності їжі. Білий дім пообіцяв цього року взятися за імміграційну реформу.

У пана Обами і країни попереду ще довгий шлях. Захоплення талібами влади в Афганістані й Пакистані нагадує, чому Білий дім повинен негайно вивести війська з Іраку, щоб зосередитися на реальному фронті в боротьбі з тероризмом. Нещодавні жахливі бомбардування слугують нагадуванням, наскільки Ірак далекий ще від політичного примирення і як багато ще потрібно зробити для організованого виведення військ.

Ми скептично ставимося до того, що план допомоги банкам достатньо агресивний для порятунку тих з них, що знаходяться на межі неплатоспроможності, чи захисту інвестицій платників податків.

Нам відомо, що Президент Обама і багато виборців не хочуть переслідувань, проте поки не буде проведено детального розслідування знущання над в’язнями, «екстрених вироків» та іншої незаконної політики, легалізованої в роки Буша, не можна гарантувати, що такі випадки не повторяться.

Часи дуже складні, але, здається, що пан Обама підняв дух розділеної й сповненої страхів нації. Згідно з останнім опитуванням The New York Times і CBS News, 72% американців оптимістично налаштовані на наступні чотири роки. Вони також визнали, що окремі проблеми – надто складні, щоб вирішити їх навіть за чотири роки.

Нижче наведено перелік – аж ніяк не повний – діянь президента за перших 100 днів на посаді:

СВІТ. Пан Обама пообіцяв швидко повернути додому американські війська з однієї з найтриваліших та суперечливих воєн в американській історії. Зараз йому потрібно переконати шиїтський уряд Іраку помиритися з сунітами і послабити напругу у відносинах з курдами. Ірак ще не ухвалив закон щодо справедливого розподілу своїх запасів нафти. Тисячі членів сунітських «Рад пробудження», колишні повстанці, чиє рішення перейти на іншу сторону допомогло змінити хід війни, все ще чекають обіцяних робочих місць в державному секторі.

Пан Обама натиснув на своїх радників, щоб вони розробили комплексний план для врегулювання небезпечно взаємопов’язаних конфліктів у Афганістані й Пакистані. Тепер його потрібно ввести в дію – і швидко. Минулого тижня таліби наблизилися до Ісламабаду на 60 миль. Лідери Пакистану вочевидь досі не усвідомили смертельної небезпеки.

Президент розпочав нові переговори із Росією щодо зменшення ядерних арсеналів. Пентагон робить складний вибір на користь витрачання коштів на озброєння, яке потрібне військам, що беруть участь у теперішніх війнах. Зобов‘язання пана Обами домогтися миру між Ізраїлем і Палестиною вже випробовує новий прем’єр-міністр Ізраїлю, який стверджує, що не вірить у розв‘язання конфлікту за принципом двох держав.

Американці можуть відчути як гордість, так і полегшення через ентузіазм, з яким пана Обаму приймали під час його закордонних візитів. Президентові скоро доведеться знайти способи максимально використати цю популярність. Він повинен переконати європейських союзників відправити більше військ і ресурсів до Афганістану. Якщо переговори з Іраном проваляться, йому доведеться переконати Європу, Росію і Китай запровадити жорсткі санкції для обмеження ядерних амбіцій Ірану.

ЕКОНОМІКА. Після восьми похмурих років, президентська програма стимулювання економіки, бюджет і навіть недосконала стратегія порятунку банків означають бажане повернення до раціонального твердження: окремі проблеми настільки великі, що держава повинна втрутитися. Найбільший привід для нашого хвилювання – те, що президент надто неохоче кидає виклик традиційним інтересам на Вол-стріт чи Капітолійському пагорбі.

Його спроба домогтися підтримки своїх ініціатив двома партіями розбилася об опір республіканців прийняттю пакета стимулювання і послабила остаточний варіант законопроекту. Зважаючи на масштаб скорочення економіки, 787 млрд. доларів недостатньо; заплановані 3,5 млн. нових робочих місць бліднуть у порівнянні з втраченими 5 мільйонами з кінця 2007 року.

Так само нерішуче діє адміністрація й у питанні банківської кризи. Білий дім поки що відмовляється розглядати тимчасову націоналізацію проблемних банків – найкращий спосіб гарантувати, що вони будуть ефективно реструктуризовані, а гроші платників податків – захищені. Натомість адміністрація запропонувала сотні мільярдів пільгових позик хедж-фондам та іншим приватним інвесторам, щоб заохотити їх збільшити ціни на погані активи.

Ми стурбовані тим, що план пана Обами по боротьбі з відчуженням заставленої нерухомості – який ґрунтується на добровільній зміні позичальниками умов проблемних позик – провалиться, якщо Конгрес швидко не реформує закон про банкрутство. Все це посилює впевненість у тому, що Білий дім і Конгрес не опиратимуться банкам. Ймовірно, це сповільнить відновлення економіки.

СВОБОДИ ГРОМАДЯН. Менш ніж за 12 годин після вступу на посаду, пан Обама призупинив діяльність військових трибуналів у Ґуантанамо. Згодом він наказав закрити в’язницю протягом року. Він видав розпорядження про заборону тортур і закриття таємних в’язниць за океаном та розробку політики утримання в’язнів згідно з законами і Конституцією, а не з «грандіозним розумінням» паном Бушем повноважень виконавчої влади.

На початку цього місяця пан Обама відхилив заперечення директора ЦРУ і наказав оприлюднити чотири жахливі пам‘ятки щодо допиту в’язнів, складених міністерством юстиції за часів Буша. Він відмовився карати слідчих ЦРУ, які брали участь у знущаннях над в’язнями і неохоче вирішив доручити міністерству юстиції приймати рішення стосовно інших звинувачень.

На жаль, пан Обама не відмінив надміру широкого трактування поняття державної таємниці, яким послуговувалася команда Буша, щоб блокувати процеси щодо винесених судових вироків, тортур і незаконного прослуховування. Йому варто переосмислити цю позицію, а також свою протидію повноцінному відкритому розслідуванню питань навіщо, як і хто віддавав так багато наказів про порушення закону і непорушних конституційних прав.

ЕНЕРГЕТИКА І ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА. Пан Обама і його нова команда поводили себе в цих питаннях настільки ж агресивно, наскільки пасивним чи й взагалі обструкціоністом в них був пан Буш. Агентство із захисту навколишнього середовища швидко видало офіційне визначення, згідно з яким парникові гази несуть загрозу здоров’ю і добробуту суспільства – необхідна прелюдія для контролю над цими забруднювачами. Міністерство внутрішніх справ відкинуло орієнтовану на промисловість політику повсюдного буріння пана Буша на користь більш збалансованого підходу до виробництва енергії.

Стимуляційний пакет містить кошти для заохочення раціонального витрачання енергії, використання відновлюваних джерел енергії, більшого пробігу автомобілів і дійсно чистого вугілля. Пан Обама також в загальних рисах підтримав законопроект, який суворо обмежить викиди парникових газів і заохотить інвестиції в технології, які полегшать дотримання цих норм.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я. Дуже багато американців ще й досі не мають медичної страховки; ті, що мають, платять забагато, а якість медичних послуг надто низька. Сміливий 10-річний бюджетний план пана Обами пропонує суттєві 634 млрд. дол. для перших внесків з метою збільшення кількості застрахованих та доступності послуг. Він зробив раціональні пропозиції щодо того, як заплатити за ці реформи – включаючи вищі податки для багатих і скасування несправедливих субсидій при приватному медичному страхуванні літніх людей. Однак вони відразу наштовхнулися на опір у Конгресі.

Битва буде не з легких. Пан Обама повинен весь час нагадувати американцям, що реформи необхідні для їхнього особистого здоров’я і економічного здоров’я нації.

ОСВІТА. Пан Обама продемонстрував, що достатньо ознайомлений із ситуацією в сфері освіти, але йому потрібно буде діяти жорстко, щоб домогтися потрібних змін. Особливо це стосується його плану надання позик студентам, який покладе край марнотратним дотаціям приватним позичальникам і дозволить студентам коледжів позичати напряму в держави. Президентів план використання стимуляційних коштів для прискорення реформ, які штати повинні були провести відповідно до закону «Жодної забутої дитини» від 2002 року, також потребуватиме енергії, пильності і перекриття лазівок у регулюванні сфери освіти.

Під час передвиборчої кампанії тоді ще сенатор Обама заявив, що «держава не може вирішити всі проблеми, проте вона повинна робити те, чого ми самі для себе зробити не можемо». Під час своїх перших ста днів президент Обама почав демонструвати американцям, що саме він мав на увазі.