Були надії, залишилась – гіркота розчарування! Українці, які під час Помаранчевої революції сподівалися на нових лідерів та реформи, розчаровані. Багато з них вважають, що ситуацію не змінять і призначені на жовтень президентські вибори, бо політичний істеблішмент не допустить до влади нових людей, – пише Наталя Федущак в американській The Washington Times за 16 квітня 2009 року.

Володимир Мушак з Бучача голосував за Віктора Ющенка у 2004 році на президентських виборах, що позначилися жорсткою конкуренцією. Він не впевнений, що вчинив би знову так само.

«Я не бачу результату його роботи, - каже пан Мушак, який викладає бізнес та економіку у місцевому інституті в цьому історичному місті на заході України. – А щодо парламенту, то вони втоптали Україну в багнюку».

Таке ставлення можна почути по усій країні. За чотири роки після того як Помаранчева революція привела до влади пана Ющенка і його команду орієнтованих на Захід реформаторів, Україна загрузла в болоті, а рейтинг підтримки пана Ющенка – колишнього улюбленця адміністрації Джорджа Буша – складає 3,5%.

Валовий внутрішній продукт скоротився на 25-30% протягом перших двох місяців 2009 року, як визнав пан Ющенко. На промисловому сході країни, закриття заводів призвело до падіння виробництва і масштабних звільнень. На аграрному заході країни стурбовані фермери не знають, як покращити свою дедалі гіршу ситуацію.

Згідно з численними опитуваннями, українці все більше не довіряють своїм лідерам і втомилися від чвар, які переважають в політиці країни. Більш за все вони незадоволені своїм Президентом.

«Визнайте свої помилки за останніх 4 з половиною роки, - сказав Віктор Янукович, опонент пана Ющенка на виборах у 2004 році і теперішній лідер опозиції. – Ми повинні сказати правду про те, що сталося в нашій країні, в якому стані країна знаходиться», - нещодавно звернувся він у вечірній телепередачі.

Прихильники пана Ющенка стверджують, що за час його каденції утвердилася демократія.

Секретар Ради національної безпеки та оборони Раїса Богатирьова розповіла редакторам і репортерам The Washington Times, що пан Ющенко «доклав величезних зусиль, щоб відродити українську ідентичність, є поборником вільної преси і свободи слова» і що він «сприяв розвитку громадянського суспільства».

Очікування народу в 2004 році були завищеними, каже вона, і люди сподівалися на «негайні позитивні результати… Це дуже важко і не може статися миттєво».

Вона звинувачує в усьому Конституцію, яка не розмежовує адекватно повноваження між президентом і парламентом, а також економічні події у світі, які знаходяться поза контролем України.

Опоненти кажуть, що пан Ющенко не виявив сильних лідерських якостей. Вони звинувачують його у частих публічних закидах на адресу Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко – його колишньої соратниці в Помаранчевій революції, адже обидва вони ведуть боротьбу за владу.

Вони також кажуть, що він недостатньо агресивний для того, щоб зупинити стрімке економічне падіння.

У своєму нещодавньому зверненні до парламенту пан Ющенко сказав, що Україна втратила свої іноземні ринки, особливо для збуту сталі і хімічної продукції, а її експорт із розгортанням світової економічної кризи скоротився на 60%.

«Ми виявилися неготовими протистояти кризі. А тому перший удар кризи відразу став болючим і дуже важким… Наслідком цього стало уповільнення зростання ВВП до 2,1% в 2008-му році ... і катастрофічне скорочення на 25-30% за результатами січня-лютого поточного року», - сказав він.

Україна веде переговори з Міжнародним валютним фондом, щоб отримати другий транш із позики обсягом 16,5 млрд. дол. для стабілізації своєї економіки.

Проведення наступних президентських виборів в Україні спочатку було заплановане на 17 січня, але парламент нещодавно проголосував за перенесення дати виборів на 25 жовтня.

Пан Ющенко сказав, що не заперечуватиме проти проведення президентських виборів у жовтні, якщо одночасно будуть призначені і дострокові парламентські вибори.

«Я братиму участь і в тих, і в тих [виборах], - сказав він у середу в інтерв’ю щоденній газеті «Комерсант-Україна». – Якщо я побачив рейтинги, це не означає, що я одразу маю хапатися за валідол і міняти свої наміри. Я знаю, що за мною все одно стоять кілька мільйонів людей, які поділяють мої цінності».

Рейтинг підтримки Президента складає 3,5%, згідно з опитуванням, проведеним у березні київським дослідницьким Центром Разумкова. Пан Янукович лідирував у рейтингу – кількість його ймовірних прихильників на виборах сягає 17%, а пані Тимошенко з невеликим відривом опинилася на другому місці з майже 16% голосів.

34-річний Арсеній Яценюк – колишній спікер парламенту, популярність якого, на думку багатьох українців, може різко зрости – тепер посідає третє місце з 12% голосів. На підтримку Володимира Литвина, теперішнього спікера парламенту, висловились 5,9%.
Пані Богатирьова сказала, що «на час виборів можуть з’явитися абсолютно інші обличчя», але не уточнила, які.

Окремі аналітики застерігають щодо проведення одночасних парламентських і президентських виборів.

«Це створює умови для фальсифікацій і правопорушень, - каже Таня Бойко з громадянської мережі «ОПОРА», неприбуткової організації, яка займається, зокрема, моніторингом виборів. – Неможливо буде забезпечити відкриті та прозорі вибори».

Незважаючи на своє незадоволення паном Ющенком, учитель пан Мушак сказав, що він скептично ставиться до виборів у жовтні».

«Для вищих ешелонів влади, дострокові вибори – це гарна ідея, тому що вони борються за президентське крісло. Але сьогодні ми не бачимо молодих прогресивних лідерів. Істеблішмент ніколи не допустить їх до влади», - каже пан Мушак, який очолював Бучацьку виборчу комісію в 2004 році.

Пан Мушак каже, він занепокоєний тим, що українські політики просто займаються урядовим перетасуванням, коли кожен по черзі стоїть біля керма, але не проводить суттєвих реформ. «Ми не хочемо грати в їхні політичні ігри, тому що вони нічого не роблять».
30-річний київський адвокат Віктор Василенко погоджується з цією думкою.

«Так не може тривати далі, - сказав він. – Україні потрібні лідери, які думатимуть про людей, і з цими лідерами ми підемо в Європу. Із кожним днем ми втрачаємо дедалі більше».