Любовні романи – це такі маленькі книжечки в м’якій палітурці, які зручно класти в сумку й читати дорогою, вони швидко закінчуються, не напружують мозок, схожі один на одного за змістом. Рецепт жіночого роману досить простий: кохання, трохи сексу й оптимістичний фінал. Поки хранителька родинного вогнища долає щоденний шлях з дому на роботу й назад, вона занурена в світ сентиментальної й піднесеного кохання, в світ, де існують чоловіки-лицарі. А вдома чекає вся та ж обридла домашня робота, необлаштований побут і підстаркуватий буркун-чоловік. Психологи вважають, що подібна література має певне освітнє значення для дівчат-підлітків. Вочевидь, вони мають на увазі відверті любовні сцени в романах. Можливо, це не поганий спосіб «освіти», принаймні краще дізнаватися подробиці інтимного життя з книги, ніж із нелітературних вуст дворової компанії. Старші пані шукають у любовних опусах романтику, якої їм так бракує в такому сірому, буденному житті. Їм хочеться побути жінками й помріяти про справжні почуття хоча б на той час, доки вони читають роман.