Дорогі українці в діаспорі, цією приповідкою хочу з України привітати усіх нас, християн східного (грецького) обряду, з наступаючим величним християнським святом. В останню неділю Великого Посту Церква святкує урочистий вхід Ісуса Христа в Єрусалим. А напередодні, в суботу, велике чудо сотворив Господь у Віфанії — воскресив Лазаря, який уже чотири дні лежав у гробу. Більшість людей знали і вірували в чудо й чекали приходу Його в Єрусалим до свята Пасхи.

Начальники іудейські, фарисеї і книжники, сповнені злості й заздрості, вирішили вбити Ісуса Христа. Вони дали розпорядження повідомити, коли Він прибуде в Єрусалим.

Відаючи, яка участь чекає на Нього в Єрусалимі, Господь повідомив учням своїм, що скоро почнуться Його страждання, проте разом з ними вирушив до Єрусалима. Наблизившись до міста, де на нього чекала смерть, Господь сказав своїм учням: «Ідіть у село, яке перед вами; знайдете прив’язане осля, що на нього ніколи ніхто з людей не сідав. Відв’яжіть його і приведіть. Коли ж вас хто спитає: «Нащо відв’язуєте?», відкажіть йому так: «Господь потребує його» (Лук. XIX, 30, 31).

Вони виконали Його прохання і, пославши свій одяг на осля, посадили на нього Ісуса.

Його зустрічало багато народу. Люди з пальмовим віттям вийшли до Нього й вітали: «Осанна! Благословенний, хто йде в ім’я Господнє! Цар Ізраїлів!»

Як відомо, кінь є символом війни, бо на війну воїни вирушали на конях, а осел є символом миру, бо він придатний лише для роботи у мирні часи. Іудеї чекали царя-завойовника, але вся проповідь Ісуса Христа була про царство миру на землі.

У день славного входу Ісуса до Єрусалима ми святкуємо Цвітну або Вербну неділю, в яку освячують у церкві гілочки з лози або верби і роздають людям. Вона має вельми магічну силу.

Нехай Вербна неділя надихає усіх вас на добрі справи, наповнює серця любов’ю до ближніх, дарує кожному сімейний затишок та благополуччя. Зичу міцного здоров’я, щастя та Божої ласки кожній родині. Кортить подумки через океан китицями ніжної верби доторкнутись до кожного з Вас й за одвічним українським звичаєм промовити: «Верба б’є, не я б’ю, віднині за тиждень буде Великдень!»

Іван ДМИТРІВ,
заступник головного редактора «Українського Слова»