Відповідь на питання про шлюб.

«До шлюбу, як до чернецтва, потрібно мати покликання. А Ярославі треба працювати над поглибленням духу й ушляхетненням характеру. З шлюбом нехай зачекає. Нехай завжди пам’ятає, що має Доброго Отця в Небі. Палка любов і віра в Його силу допоможуть їй прийняти правильне рішення і покажуть, якою дорогою іти».

* * *

На питання матері що робити з апатією сина, відповідь була така:

«У молоді роки апатія буває часто. її спричиняє незгода з собою. Коли в душі Генріха визріє ідея Добра, внутрішній розлад зникне. Коли він запрагне пізнати Істину, коли нарешті зрозуміє, що і він - дитина Отця Небесного - його холодне серце відкриється на дію Господньої ласки, він зможе прийняти дар Отця і праця стане для нього легкою, апатія зникне, усмішка внутрішнього задоволення осяє обличчя. В науці допоможе йому молитва. Нехай піднесеться духом, нехай довіриться розумові і мудрості Ісуса. Нехай спробує черпати знання у Нього - і все піде легко і гладко, аж сам дивуватиметься. Але поки що нічого доброго немає. Злий дух не відступає від нього, та він повинен витримати це випробування і повністю підпорядкувати себе волі Божій. Тоді душа його стане здоровою, він віднайде душевну рівновагу і спокій. Треба тільки молитися, довіряти і працювати! Не звертати увагу на апатію, вставати раніше, три хвилини молитися, стоячи на колінах. Відтак відчиняти вікно, приймати душ, робити зарядку, снідати, півгодини гуляти на свіжому повітрі і братися до праці. На цьому світі треба самому силою волі відроджувати душу для правди і радості. А відродиться душа - відродиться і тіло. Повернуться нормальне самопочуття, пам’ять і здібності. Раджу йому не половинити себе, а одночасно і радикально підняти вгору усього себе, усю свою істоту. Нехай любов Ісуса зігріє і освітить його душу, серце і розум! Скажи йому, що навіть найслабшу волю можна загартувати і зробити сильною, бо джерела волі є в усіх центрах людської душі. Якщо він не буде залежуватися в ліжку, а, прокинувшись, одразу звертатиметься до Творця з проханням, аби його зміцнив і поблагословив на увесь день - через кілька тижнів з великої вередливої дитини постане справжній муж».

* * *

Марися X. просила святу Магдалину Софію повернути нареченого, який її покинув. Після його повернення бачила у сні святу Матусю, яка промовила лише одне слово: «Чекаю», і зникла. Стурбована Марися попросила мене розтлумачити цей сон, і тоді свята Матуся продиктувала: «Невже Марися для того просила повернення нареченого, аби разом з ним грі¬шити?.. Так, я промовила: «Чекаю», але Ісус так довго чекати може й не схоче... В любові своїй дає їй здоров’я, роботу, захищає й оберігає від злих випадків, а вона забуває про шосту заповідь Божу і з радістю погоджується на гріх, не розуміючи, що цей гріх в очах Божих - брудний і гидкий, що Бог не дасть їй благословення на усе її життя і може скарати, бо, здебільшого, усі нещастя жінок є наслідком цього гріха».

Бачиш, Марисю, свята Матуся стільки твоїх благань вислухала і задовольнила, а що отримала в подяку? Кілька запалених свічок і холодне срібне сердечко? А Ісус прагне твого живого серця і твоєї любові, Марисю, Він пробачить тобі, але більше не гріши. Скажи нареченому своєму, що це гріх, що Бог встановив тайну подружжя, і якщо він любить тебе щиро і по-справжньому, нехай візьме з тобою шлюб. Якщо ж його вабить до тебе тільки потяг фізичний - чоловік з нього буде ніякий. Та й хлопець він надто неврівноважений, гнівливий і непостійний, аби зв’язувати з ним свою волю. Ти повинна докласти багато зусиль, щоб він міг стати для тебе добрим чоловіком. Він лише тепер починає замислюватися над вашими стосунками. Потрібен час, аби він краще тебе пізнав і полюбив по-справжньому. Він повинен навчитися бачити свої вади, особливо надмірну амбітність, бо вважає ворогом кожного, хто йому заперечує чи робить наперекір. Рівновага твоєї душі, спокій, який біля тебе віднаходить, ваблять його найбільше. І тільки таким шляхом можеш його наблизити до себе. І ще одне, Марисю: не будь така категорична з людьми, навіть якщо вони тебе дратують, не вибухай, зроби це для власного здоров’я і задоволення, а Бог тобі у всьому допоможе. Завжди люби Найсвятіше Серце Ісуса і молися за Володислава».

* * *

Гелена не могла знайти віри і тому просила поради. Ось що продиктувала свята Матуся:

«Гелена поводиться з Отцем Небесним так, як з батьком земним. Робила, що хотіла, а тепер дивиться на Отця Небесного з-під лоба, чекаючи кари, але не хоче Його перепросити. Так як вівця, що заблукала, хоч і бачить дорогу додому, та не хоче нею іти...

А Син Божий зійшов з Неба на землю до людини, обтяженої гріхами. Прийшов добрий, жертовний і взяв турботи наші на Свої святі Рамена, аби їх розіп’ята на Хресті. І всі побачили Його любов. То ж чому не зірвеш диявольської заслони з очей своїх, Гелено? Подивися, Хто любить тебе і кличе. Довірся Тому, Хто може і хоче тобі пробачити і піднести тебе з упадку. Тут, біля підніжжя Хреста - прощення і любов. Бог є Любов, Він прийме тебе в Свої обійми, Гелено, і навіть не дорікне. Але тільки тепер і тут, на землі, поки живеш, Милосердя Боже стає на твоїй дорозі. Дозволь Ісусові спочатку вилікувати твою душу, тоді молися за здоров’я тіла. Покутою ще за життя можна сплатити усі борги, але гріхи проти Святого Духа ні тут, ні у вічності не прощаються, якщо людина грішить свідомо і до смерті. Але якщо тобі важко, Гелено, самій підійти до Ісуса, я тобі допоможу. Тож не зволікай і будь мужня.

Відповідь друга:

«Щоб поглибити віру і любов, Гелена повинна зрозуміти, яким є Ісус. А щоб сповідь була доброю, треба з покорою і боязню подивитися на своє минуле життя, зазирнути в глибину своєї душі. А відтак запитати себе: «Де мій добрий Бог? Кого обрала собі за Господа, як не Отця Небесного? Невже диявола?»

Хіба не дияволові служила, зневажаючи Бога, опираю¬чись Йому, ненавидячи Його, не допускаючи Його милосердя і співчуття до своєї душі, заглушуючи голос сумління?

Хіба храм святий шанувала? Про день святий пам’ятала?

Батьків своїх шанувала, поради побожних людей приймала?

Чи розпалювала ненависть в своєму серці? Кривдила, проклинала, доводила до розпачу і сліз інших?

Чи остерігалася гріхів нечистоти - пожадань, розмов, переступів?

Чи скривдила когось матеріально? А морально? Обду¬рюючи і обмовляючи? Адже це гірше від кривди матеріальної.

Усе треба пригадати і висповідатися щиро, покірно прийнявши покуту. Роблячи іспит сумління, розмірковуй над кожною заповіддю Божою, над тим, що таке пиха, лінощі, гнів, заздрість, забобони, шкода власному здоров’ю, думки про самогубство тощо. Перед сповіддю щиро помолися прига¬давши Страсті Христові.

Пообіцяй Йому більше не грішити і любити Його до смерті. Прийми за покару терпіння, і Господь Ісус тобі допоможе. Його любов зігріє твоє серце, навчить любити, дасть благословення і щастя. Нехай допоможе тобі, Гелено, Найсвятіша Мати. Довірся Їй і йди до Ісуса».

Відповідь третя:

«Сьогодні рідко бувають випадки явного опанування злим духом, коли людина, крім болю фізичного, відчуває муку душевну від одного вигляду церкви, священика чи Найсвятіших Тайн. Така людина, побачивши якийсь освячений предмет, починає кидатися, корчитися на підлозі, з її рота виступає піна, вона рве на собі одяг і кричить.

Гелена ж перебуває в стані таємного опанування злом і перебуватиме під його впливом, поки добровільно, усім своїм серцем і очищеною душею не прихилиться до Христа, до Спасителя, до Його Любові, аби назавжди залишитися з Ним. Мир увійде тоді до серця Гелени з Найсвятішого Серця.

Скажи Гелені, нехай вона нарешті довіриться Ісусові і дозволить Його ласці діяти в своїй душі. Нехай іде до Ісуса! Він - Цар добрий і має чим обдарувати усіх».

* * *

Відповідь жінці, котра просить захисту у святої Магдалини Софії:

«Якщо Софія промовить дев’ятницю до Найсвятішого Ісусового Серця, закінчить її сповіддю і причастям, - реально відчує мою присутність біля себе. Якщо робитиме зусилля для вдосконалення свого духа, підсилю її інтуїцію в різних потребах душі і тіла. Скажи їй, що ще з дитинства нею опікується Найсвятіша Діва Марія, а також померла подруга її матері, яку вона щиро любила. Нехай напише про це своїй матері, тож знатиме, про кого кажу».

Д-р Шимон просить поради:

«Це чоловік, який шукає правди. Що ж, хай шукає, але не в уламках, де вона неповна і не може дати ні відчуття перемоги, ні радості - а в цілісності. Якщо перебуватиме в стані освячувальної ласки, спізнає осяяння, побачить правду і єдину дорогу, яка веде до неї - Любов. Нехай його благословляє і волею його керує Той, Хто приніс єдине справжнє світло для заблукалого людства».

* * *

А ось порада людині, яка клопочеться справами мате¬ріальними:

«Скажи Ніні, що кожна людина, котра довіряє Богові і доручає себе Його Найсвятішій ласці в покірній молитві, повинна, насамперед, просити світла, аби зрозуміти стан своєї душі. Справи тимчасові, хоч і не такі важливі, як турбота про спасіння душі, можуть і повинні допомагати людині вдоско¬налювати душу, але повести їх добре можна лише тоді, коли Бог Всемогутній роз’яснить і зміцнить розум.

її мати Елеонора, покидаючи землю, як і кожна людина в годину смерті, бачила усе своє життя і шкодувала, що не використала усіх можливостей, отриманих від Бога. Але Бог Милосердний пробачить Елеонорі багато за три справжні вияви любові до ближнього. Однак її душі ще багато потрібно: заупокійна молитва, пожертва страждань фізичних. Молитву «Ангел Господній» треба часто промовляти за її душу, а особливо раз на тиждень в день смерті. Добре, якби Ніна промовила дев’ятницю до Найсвятішого Ісусового Серця, бо Воно ніколи нікого не полишає, якщо хтось щиро і з довірою до нього звертається».

* * *

Ядвіга скаржиться на збайдужіння душі:

«Посвяти завтра Ісусові з доброї волі трохи часу. Дозволь Йому проникнути в твою душу, твоє серце і навіть розум. Думай про Нього, згадуй Його слова, вимовлені з таким болем: «Боже мій, Боже мій, чому Ти Мене покинув? « Пам’ятай, що Очі Ісуса, ці добрі святі Очі, дивляться на тебе, коли корчиться твоя душа. Люби їх! А Його Найсвятіше Серце тебе заспокоїть.»

 (Далі буде)

Переклад з польської Неоніли Стефурак.

Малюнок Йосипа Терелі