АСТЕРОЇД І МЕТЕОР В РОСІЇ: ЧИ МОЖЛИВО ЗНАТИ ПРО ВСІ НЕБЕСНІ ТІЛА?

0
46

Вибух метеора над Уралом ще раз нагадав нам, що Земля оточена в космосі мільйонами небесних тіл, які можуть захопити нас зненацька.
На відміну від Челябінського метеора, поява астероїда 2012 DA14 була передбачена за кілька місяців, і його наближення до Землі на рекордно близьку відстань у п’ятницю хоча і привернуло загальну увагу, але не викликало особливих побоювань.
Однак варто звернути увагу на назву цього астероїда. Навколоземні об’єкти такого роду зазвичай називаються за роком їхнього відкриття; ми дізналися про цей астероїд розміром з олімпійський басейн лише минулого року.
А за місяць до цього відкриття інший астероїд – 2012 BX34 – пройшов в 65 тис. км від Землі. Його виявили всього за два дні до зближення з нашою планетою.
Кілька років тому інше небесне тіло масою 80 тонн під позначенням 2008 TC3 досягло атмосфери Землі і переважно згоріло й розкидало уламки над Суданом. З часу його виявлення пройшло лише 20 годин.
КАТАЛОГІЗАЦІЯ АСТЕРОЇДІВ
Цей перелік можна продовжувати. Справа в тому, що за словами астрономів, ми нічого не знаємо про приблизно 5-10% навколоземних астероїдів, розміром понад 1 км – а це в 20 разів більше, ніж астероїд 2012 DA14. Падіння такого тіла може покласти кінець людській цивілізації.
Кількість дрібніших досі не відомих астероїдів, що оточують Землю, набагато більша.
“Люди схильні вважати, що в наші дні нам все відомо про космічну небезпеку, і ми знаємо, як з нею впоратися, – говорить астроном з Кентського університету Стівен Лаурі. – Насправді це далеко не так”.
На щастя, невеликі астероїди, залежно від їхнього складу, мають дуже невеликі шанси досягти земної поверхні і завдати великої шкоди. Метеорит, який впав у п’ятницю на Уралі, ймовірно, належав саме до такої категорії.
Але в 1908 році, коли над Західним Сибіром вибухнув Тунгуський метеорит, астрономи вперше зіткнулися з повною несподіванкою появи в небі над Землею таких тіл.
Навіть якби в той час астрономи володіли нинішніми засобами виявлення таких небесних тіл, вони цілком могли б пропустити наближення цього 100-метрового гостя, вибух якого спустошив район сибірської тайги площею з сучасний Лондон.
“Нам слід побоюватися саме таких об’єктів, розмірами близько 100 метрів і більше, – вважає доктор Лаурі. – Ми повинні скласти якомога повніший їхній каталог, але до цього ще далеко”.
З цією метою створена спеціалізована система ATLAS (Asteroid Terrestrial-impact Last Alert System), призначена для виявлення астероїдів принаймні за кілька днів до їх падіння.
НА ЗУСТРІЧНОМУ КУРСІ
У Сонячній системі є мільйони астероїдів, більша їх частина розташована в астероїдному поясі між Марсом і Юпітером
Навколоземним об’єктом астероїд стає, коли під впливом тяжіння планет його орбіта перетинає земну
Більшість метеоритів згорає в атмосфері, але астероїди занадто великі для цього
Падіння астероїда розміром більше 1 км відбувається не частіше разу на мільйон років і загрожує катастрофічними наслідками
Ця система, що складається з декількох десятків телескопів, сканує нічне небо над усією планетою і фіксує усі об’єкти, які рухаються в ньому .
В ОЧІКУВАННІ КАТАСТРОФИ
Алан Фітцсіммонс, астроном з університету Куїнз в Белфасті, зазначає, що тепер ми знаємо набагато більше про астероїди, ніж раніше.
“Кожен рік ми додаємо до переліку по 800 нових об’єктів, а всього нам вже відомо близько дев’ять тисяч таких навколоземних астероїдів”, – говорить вчений.
І, незважаючи на це, ймовірність несподіваної появи порівняно невеликого астероїда, падіння якого призведе до катастрофічних наслідків, залишається досить високою.
Будь-які відомості про такі небесні тіла допомагають прогнозувати їхню появу. І тут неоціненним є внесок астрономів-аматорів, які часто відслідковують траєкторії таких дрібних небесних тіл.
Професор Фітцсіммонс згадує ситуацію з астероїдом 2008 TC3, який впав всього за декілька годин після виявлення.
“Хоча ми нічого не могли зробити, щоб запобігти падінню – та це було й не потрібно через малі розміри цього гостя з космосу – але вже через пару годин ми могли точно вказати місце і час його падіння”, – розповідає він.
“Подібний досвід виявиться дуже цінним при появі більших тіл, падіння яких може викликати руйнування”, – каже професор.
Стівен Лаурі вважає такий катастрофічний удар небесного тіла по нашій планеті неминучим.
“У якийсь момент така подія станеться напевно – астероїди падали на Землю протягом всієї історії нашої планети, і ми можемо досить впевнено стверджувати, що принаймні одне масове вимирання видів було викликано таким ударом 65 мільйонів років тому”, – каже вчений.
Астероїди часто порівнюють із зарядженим космічним пістолетом, який завжди знаходиться біля скроні людства.
“Нам пощастило тільки в тому, що зараз ми з тим чи іншим ступенем точності навчилися знаходити такі тіла і передбачати їхню поведінку”, – підсумовує Лаурі.
“Але панікувати все ж не варто”, – додає він.
Джейсон ПАЛМЕР,
кореспондент BBC з питань науки і технологій