Ukrainske Slovo: НОВОРІЧНІ ОБРЯДИ У РІЗНИХ КРАЇНАХ СВІТУ НОВОРІЧНІ ОБРЯДИ У РІЗНИХ КРАЇНАХ СВІТУ ================================================================================ admin on 31/12/2009 18:26:00 Завжди і в усіх народів святкували і святкують прихід Нового року, але не скрізь було 1 січня. Приміром, в Англії ще два століття тому Новий рік починався 26 березня. А копти-нащадки стародавніх єгиптян – й досі вважають початком року перше серпня. Тривалий час римляни святкували Новий рік на початку березня, поки Юлій Цезар не запровадив новий календар (нині він називається Юліанським). Покровителем першого місяця нового року став римський бог Янус (Дволикий), одне лице якого було начебто звернене назад, до минулого року, друге – вперед, до нового. Свято зустрічі Нового року називалося «календи». Під час свята люди прикрашали будинки і дарували один одному подарунки та монети із зображенням дволикого Януса. Стародавні перси на Новий рік дарували один одному яйця, що символізувало продовження роду. У давніх слов’ян, як і в багатьох землеробських народів Європи, рік розпочинався навесні (1 березня). З XV століття Церква перенесла початок року на 1 вересня. З 1700 року Петро І ввів у Росії січневе літочислення, проте в Україні під впливом Литви й Польщі, які захопили в XIV – XV ст. Більшу частину її території, традиція зустрічі Нового року 1 січня існувала ще з кінця XIV ст. Звичай приносити деревце в оселю побутував здавна у багатьох європейських народів – і на Заході, і на Сході. Щоправда, дерева ці були різними. У кельтів і слов’ян священним деревом був дуб, у греків кипарис, у фрігійців – сосна, у німців – ялинка. Своїм зеленим обранцям приносили жертви у священних гаях. А щоб умилостивити духів, залишали на гіллях різні фігурки з дерева і глини, кольорові клаптики тканини. Ось звідки прийшов звичай прикрашати новорічну ялинку. Ще до ялинки новорічним деревцем у слов’ян була квітуча вишня, вирощена перед святкуванням Нового року в дерев’яній діжечці, яку прикрашали свічками та іграшками. В Шотландії на Новий рік приходять у гості з грудочкою вугілля, кидають його у вогонь і бажають: «нехай світло й радість завжди будуть у вашому домі». В Італії в першу хвилину Нового року по всій країні вибухають тисячі хлопавок. Цілу годину під цю канонаду господарі викидають у вікна на вулицю старі меблі, посуд, ганчір’я. У Кореї в новорічну ніч обмінюються паперовими свічками із зображеннями лелеки, бамбука, персика – символів одвічних людських цінностей. Страви мають також відповідний підтекст. Тут обов’язково подають локшину, довгі нитки якої символізують довге життя. В Ірані Новий рік святкують навесні, 22 березня. За традицією, господар дому дарує родині нове вбрання. В Індонезії Новий рік приходить у жовтні. Всі люди просять пробачення один в одного за неприємності, що їх вони завдали минулого року. На індонезійському острові Балі Новий рік святкують 10 днів. У ці дні споруджують двометрові колони з підфарбованого рису – для богів. У нас Новий рік – одне з найпоетичніших і глибоко символічних свят. Тому, сідаючи за новорічний стіл і бажаючи один одному щасливого нового року, даруймо рідним та друзям теплоту своїх посмішок та щирість своїх почуттів. Наталія Подольчак